Іспанія Print
Written by Administrator   
Tuesday, 28 September 2010 12:03
There are no translations available.

Королівство Іспанія – держава, розташована у південно-західній частині Європи на Піренейському п-ві, межує з Францією та Португалією.

Площа території країни складає 506 тис. км2,

Населення – 45 млн чол.

Столиця – м. Мадрид.

Офіційна мова – іспанська.

Член ЄС із 1986 р.

Грошова одиниця – євро.

Територія Іспанії характеризується пересіченим рельєфом. Центральну частину країни займає плоскогір’я Месета з середніми висотами близько 600 м, На півночі країну обрамляють Кантабрійські та Пренейські гори, на півдні – гори Сьєрра-Морена та Кордильєра Пенібетика, з найвищою точкою Іспанії – г. Муласен (3482 м).  З корисних копалин в Іспанії представлені кам’яне та буре вугілля, поклади міді, цинку, вольфраму, уранових руд, будівельних матеріалів.

Особливості географічного положення та орографії обумовлюють наявність трьох типів клімату: помірного морського на півночі та північному заході, субтропічного середземноморського на півдні та узбережжі Середземного моря, та континентального аридного в центральних районах країни, що формується внаслідок ізольованості території зовнішніми гірськими хребтами. Залежно від типу клімату, середні температури січня коливаються від +4 до +10°С, липня – від +21 до +29°. Річна кількість опадів коливається від 250 мм в центральних посушливих районах до 1600 мм на північному заході. Найбільші річки Іспанії – Тежу, Гвадалквівір, Гвадіана, Дуеро, Ебра.

Рослинний покрив змінюється в залежності від кліматичних умов. Природними ландшафтами північно-західних районів є вічнозелені дубові ліси, що на схилах гір змінюються лісами з листопадних порід дуба та бука. У центральних районах трапляються напівпустельні ландшафти на солончаках. Середземноморське узбережжя характеризується субтропічною чагарниково-трав’янистою флорою. Сучасна лісистість території не перевищує 30%, включаючи штучні насадження.

Історія Піренейського півострова пов’язана з міжкультурним контактом Європи та арабського світу. Після розпаду Римської імперії територія сучасної Іспанії опинилася під владою вестготів, а з 711 р. зазнала вторгнення мавританських завойовників.  Як політично цілісне державне утворення, Іспанія оформилася в результаті об’єднання Кастилії та Арагону у 1474 р. У XVI-XVII ст. Іспанія була однією з найсильніших морських держав, але поступово програла боротьбу на морях Великобританії. Незважаючи на втрату своїх позицій, Іспанія створила величезну колоніальну імперію і поширила елементи своєї культури в країни Латинської Америки. У двох світових війнах Іспанія займала нейтральну позицію. Після падіння диктаторського режиму Франко у 1975 р. країна розпочала період швидких еконо­міч­них перетворень.

Населення Іспанії – іспанці, народ що складається з ряду етнічних груп середземноморського та нордичного типу. Основними народностями є каталонці, андалузійці, кастильці, валенсійці, галісійці та баски.  Хоча офіційною мовою є іспанська, у ряді областей існують регіональні мови, якими користується близько 35% населення країни.

Темпи приросту населення незначні, близько 1 чол. на тис жителів, переважно за рахунок імміграції (смертність майже дорівнює народжуваності).  Міське населення становить 77%. Найбільшими містами є Мадрид, Барселона, Валенсія, Севілья.

В адміністративному відношенні Іспанія поділяється на 17 автономних областей, наділених широкими повноваженнями щодо місцевого врядування. Головою держави є король Хуан Карлос І. Виконавчу владу представляє Рада Міністрів на чолі з президентом (еквівалент прем’єр-міністра). Існує також Держав­на Рада, що виконує консультативні функції при королі та уряді. Законодавчу владу представляє двопалатний парламент – Національна Асамблея (складається із Сенату та Конгресу Депутатів). Найбільшими політичними партіями є Народна партія та Іспанська соціалістична робітнича партія. Існує ряд регіональних партій. Баскська націоналістична партія відноситься до найбільш радикальних політичних сил.

Економіка Іспанії зазнала кардинальних змін впродовж останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст. Після падіння диктаторського режиму Франко, країна стала на шлях демократичних перетворень та ринкових реформ. Увійшовши до складу Європейсь­ких співтовариств, Іспанія пришвидшила свій прогрес завдяки допомозі ЄС у розбудові інфраструктури. Нині, Іспанська економіка є високорозвиненою, з сучасною структурою господарства (сфера послуг дає 68% ВВП, промисловість – 29, сільське господарство – 3). Сумарний ВВП країни сягає 1,4 трлн дол. США; у перерахунку на душу населення – 34,6 тис. Рівень безробіття дорівнює 8%, інфляція (до кризи 2008 р.) складала всього лише 2,8% на рік.

Спеціалізацію промисловості визначають виробництво тканин, одягу та взуття, харчова промисловість (зокрема виноробна), метали, устаткування, автомобілі, хімікати, фармацевтичні товари тощо. У сільському господарстві, поряд із тваринництвом, важливу роль відіграють субтропічні культури (цитрусові, оливки), виноград, овочі. Важливе значення має рибальство.

Експорт включає машини (у т.ч. автомобілі), харчі, фармацевтичні товари, споживчі товари. Імпортуються машини та устаткування, паливо, напівфабрикати, харчові та споживчі товари.