Греція |
![]() |
![]() |
![]() |
Written by Administrator |
Tuesday, 28 September 2010 11:42 |
There are no translations available. Греція (грецька назва Еллада) – країна на південному сході Європи, розташована на півдні Балканського п-ва та групі островів в Егейському та Іонічному морях. На острови припадає близько 1/5 території країни. Межує з Албанією, Македонією, Болгарією та Туреччиною. Площа складає 131 тис. км2, населення – 10,7 млн чол. Столиця – м. Афіни. Офіційна мова – грецька. Країна є членом ЄС з 1981 р., Грошова одиниця – євро. Майже 4/5 території Греції вкрито гірськими хребтами; країна вважається найбільш гористою у Європі. Найбільшим гірським пасмом є Пінд. Найвищою точкою – г. Олімп (2917 м). Корисні копалини включають буре вугілля, нафту, залізні руди, боксити, свинець, цинк, нікель, магнезит, мармур. Клімат Греції субтропічно середземноморський, ускладнений висотною поясністю. На рівнинах середні температури січня дорівнюють +9°С, липня – +27°. Опадів на рівнинах випадає 400-600 мм, у горах – до 1500 мм. Річкова система, порівняно з іншими державами Європи, менш густа. Річки здебільшого гірські й невеликі за розміром. Найбільшими є Вардар, Маріца, Стримон та Нестос. Ліси займають лише 10-11% території країни. Великі площі зайняті вічнозеленими чагарниками. Незначні за площею лісові масиви складаються з вічнозелених дубів, кипарисів і платанів. У горах вічнозелені ліси і кущі поступово заміщуються листопадними породами, а останні - хвойними. На рівнинах і в передгір'ях поширені виноградники та середземноморські фруктові сади. Історія Греції починається з виникнення Крито-Мікенської культури близько 2000 р. до н.е. Між VIII та VI ст до н.е. відбувається найбільший розквіт еллінської цивілізації, що дала світу неоціненну культурну спадщину та першу модель демократичного суспільства. З розвалом держави Олександра Македонського давньогрецькі міста-поліси опиняються під владою Риму. З розпадом Римської імперії та виникненням Візантії осередок культурно-політичного життя переноситься до Константинополя (тепер м. Стамбул). Після падіння Візантії територія Греції поступово опиняється під владою турків і остаточно звільняється з-під влади Оттоманської імперії лише у 1829 р. Після ІІ світової війни Греція пережила серію політичних переворотів. Лише у 1974 р. на основі вільних виборів та референдуму було створено парламентську республіку, що дозволило Греції у 1981 р. вступити до Європейських Співтовариств. Більшість мешканців сучасної Греції – греки (93%). Решта – іноземні іммігранти. Сучасні греки зазнали впливу багатьох культур, тому етнічно мало пов’язане з населенням Давньої Греції. Переважаючою релігією є грецька православна церква. Країна перебуває у стані демографічної кризи. Кількість пенсіонерів суттєво перевищує дитяче населення. Від’ємний природний приріст компенсується додатнім міграційним сальдо, що забезпечує мінімальне зростання чисельності населення. Рівень урбанізації складає 61%. Найбільшими містами Греції є Афіни та Салоніки. Адміністративно Греція складається з 54 префектур, об’єднаних у 13 провінцій (10 – у відповідності до історико-географічних регіонів). Головою держави є президент, що обирається парламентом. Уряд очолює прем’єр-міністр, що рекомендує склад кабінету міністрів. Греція має однопалатний парламент, що складається з 300 депутатів і обирається на чотирирічний термін. Провідними політичними силами є Панеллінський соціалістичний рух та партія Нова демократія. Решта політичних сил мають незначне представництво у парламенті. Економіка сучасної Греції успішно розвивається з кінця ХХ ст. Капіталістичний лад поєднується з великим державним сектором (40%). Важливу роль у економіці відіграє туризм. Невиробнича сфера забезпечує до 76% ВВП, промисловість – 21, сільське господарство – близько 3. Сумарний ВВП країни у паритеті купівельної спроможності валют у 2008 р. склав 344 млрд дол. США, а в перерахунку на душу населення – 32,1 тис. Виробнича спеціалізація визначається харчовою, тютюновою, текстильною, хімічною, видобувною, металообробною та нафтопереробною промисловістю. У сільському господарстві переважає виробництво пшениці, ячменю, оливок, тютюну, яловичини, молочних продуктів. Експорт складається з харчів, напоїв, промислових товарів, нафтопродуктів, хімікатів та текстилю. Імпортуються машини, транспортні засоби, палива, хімікати |