English Russian Ukrainian
Банер
Практика Карпати 2010
З ІСТОРІЇ РАХІВСЬКОГО РАЙОНУ. У XIII ст. Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися тут угорські феодали. За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізної дороги до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи. У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз'єднання краю з українським народом. 5 січня 1919 року в с. Ясіня було скинуто місцевий уряд і утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до 11 червня 1919 року. 21 березня 1919 року в Угорщині перемогла пролетарська революція. У квітні Раду робітників, солдатів і селян у Рахові очолив П.Попенко. Наприкінці того ж року, коли завоювання угорської революції були втрачені, притисянські поселення зайняли румунські війська. Запанували терор і пограбунки. Під час входження Закарпаття (тодішня назва – Підкарпатська Русь) до складу Чехословаччини населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. Рахів у той час називали „гуцульським Парижем”. Фашистська окупація часів другої світової війни завершилася визволенням району, як і всього Закарпаття, частинами Радянської Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році район, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.
За останні 57 років Рахівщина змінилася, тут набули розвитку промисловість, освіта, культура. Зараз у районі нараховується 34 загальноосвітні школи I-II та I-III ступенів. У них навчається майже 16 тисяч учнів, а в 37 дитячих дошкільних закладах виховуються близько півтори тисячі дітей. Діють 6 лікарень на 680 ліжок, 17 амбулаторій та 13 фельдшерсько-акушерських пунктів. Вулиці Районного центру прикрасили новобудови: житлові масиви, торгові та культурні центри. В багатьох куточках району з’явилися нові підприємства. Новий етап розвитку Рахівщини розпочався у 1991 році, коли Україну проголошено незалежною суверенною державою. Нині в Рахівському районі проживають понад 90 тис. жителів. Серед них представники близько 30 національностей і народностей. В етнічному складі переважають українці (етнічна група гуцулів), яких загалом 70 процентів, 10 процентів – румуни, 9 – угорці. Дещо менше росіян, чехів, словаків, німців, італійців, білорусів, євреїв. У зв'язку із високогірним розташуванням, високою лісистістю густота населення незначна: на один квадратний кілометр припадає в середньому по 47,7 жителів. Населені пункти розташовані, як правило, в гірських ущелинах, у долинах численних рік і потоків. Національний склад населення позначається на особливостях релігійного та культурного життя Рахівщини. Сьогодні тут діють 33 православні громади, 18 – греко-католицьких, 6 – римо-католицьких, є також кілька громад свідків Бога Єгови, представники інших конфесій. Тільки за останні 5 років у районі побудовано і реконструйовано 13 храмів, які здійнялися догори високими куполами-банями.

ІСТОРІЯ М. РАХІВ. У верхів'ях ріки Тиса розташований один із найбільш високогірних районів України - Рахівський.Петрос, ніжна, cуворий Поп іван, величава Говерла. Немов на варті спокою зелених лісів, полонин та долин стоять карпатські вершини – грізний Близниця.

Рахів називають столицею закарпатських гуцулів, або гуцульським Парижем.Роки незалежності викликали хвилю інтересу до традицій, звичаїв, обрядів, якими здавна славен цей край. Знову в пошані самобутній гуцульський одяг, на весілях та гуляннях звучать барвисті коломийки, відновлюються і збагачується новими рисами народні ремесла.
Поповнюються історико-культурними цінностями фонди музеїв. Все це веселими струмочками живить фестивалі, народно-обрядові дійства, яких у Рахівському районі нараховується багато, а проводяться у різні пори року. Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. Є декілька легенд і версій про походження назви міста. Вони пов'язані з рухом опришків, які нібито в цій місцевості рахували відібране у багатіїв добро та ділили його між бідняками. Інша версія: купці на шляху з Трансильванії та Угорщини до Галичини спинялися тут і рахували свої прибутки. Можливо, назва походить від власного імені Рах, який мав тут садибу. Одними з перших поселенців Рахова, напевне, були гуцули з Галичини – Мельничуки, Ворохти й інші. Селяни займалися вівчарством, рибальством, полюванням, бджолярством. Жили в курних хатах-колибах, згодом будували гуцульські хати-гражди. Зазнав Рахів і татаро-монгольського поневолення. У 1241 році шістдесятитисячна орда хана Батия перейшла через Карпати в Угорщину. За період свого панування татаро-монголи вогнем і мечем спустошили та зруйнували майже всі міста й села. Після відступу завойовників у Закарпаття повертаються угорські феодали. На початку XIV ст. зароджується опришківський рух. Рахівчани брали активну участь в загонах народних месників І.Пинті, Ф.Бойка, І.Пискливого, О.Довбуша, В.Баюрака, що грозою проносилися Карпатами. Сьогодні місто Рахів - адміністративний центр Рахівського району Закарпатської області, знаходиться на висоті 430 метрів над рівнем моря в самому центрі мальовничих гір - Карпат. Має автомобільне, та залізничне сполучення з найбільшими містами західної України ( Львів , Івано-Франківськ , Ужгород ). Неподалік від Рахова, на автодорозі до м.Ужгород установлений геодезичний знак що символізує "Географічний центр Европи". На латинській мові тут викарбувані слова - "Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. MD CCC LXXXVII ”. У чотирьох загальноосвітніх школах Рахова навчаються кілька тисяч дітей, працюють чотири позашкільні заклади. Почав діяти перший у історії Рахова філіал вузу – Прикарпатського педагогічного університету. центральна районна лікарня, районний будинок культури, і гордість міста і району Карпатський біосферний заповідник. Духовні запити населення задовольняють п'ять храмів, два молитовні доми різних конфесій, ще два храми будуються. Багато жителів райцентру не полишають селянського господарювання. Сьогодні у їхніх обійстях утримуються 757 голів великої рогатої худоби, 2190 овець, 27 коней, 347 кіз, 14 бджолиних сімей.

Розташування та клімат. Місто Рахів розташоване у найбільш високогірній частині Українських Карпат. На півночі височать Привододільні (Внутрішні) Горгани, на заході – Свидовець, на північному сході – Чорногора (гірські частини Полонинського хребта), на півдні – Рахівські гори. За 40 км від Рахова, у Чорногірському масиві, знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України загалом – гора Говерла ( 2061 м над рівнем моря). Поряд височать ще шість вершин-двотисячників – Бребенескул, Петрос, Піп Іван Чорногірський (Чорна гора), Ребра, Гутин-Томнатик та Менчул.
Рельєф високогір'я позначений слідами давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами – карами та троговими долинами.
Клімат у Рахові помірно континентальний. Період із температурою понад плюс 10°С загалом становить 147 днів. За даними метеостанції "Рахів" (430 м над рівнем моря), середня температура січня дорівнює мінус 4,8°С, липня – плюс 18,0°С, середньорічна – плюс 7,4°С.
Середньорічна сума опадів складає 1212 мм , з яких максимум припадає на червень-липень. Тут переважають вітри західного і південно-західного напрямку. Із збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря знижується, а кількість опадів зростає.
Рослинність. Гори, що оточують Рахів, характеризуються великою різноманітністю фауни і флори. Тут найвиразніша в Українських Карпатах висотна поясність: передгірні дубові ліси, гірські широколистяні (букові), змішані (буково-ялицево-смерекові) та хвойні (смерекові) ліси, субальпійський та альпійський пояси (криволісся та високогірні луки-полонини). Панівним типом рослинності є ліси. Основні лісоутворюючі породи – смерека, ялиця, бук, дуб, граб, ясен, клен. Ростуть також береза, вільха, тополя та ін. Чисті бучини мають обмежене поширення і приурочені до південних схилів та більш плодючих буроземних грунтів. Дубові деревостани представлені лише на нижніх гіпсометричних рівнях. Вздовж гірських потоків вузьку смугу утворюють угруповання з вільхи сірої.

В ширшому висотному діапазоні зустрічаються мішані листяно-хвойні ліси, складені буком, ялицею та смерекою. Цей вид лісів сягає висоти 1200 м . Вище поширені чисті смеречники, що утворюють верхню межу лісу, яка тут проходить на висоті 1500- 1600 м . Через приполонинні випаси вона в багатьох місцях істотно знижена, іноді на 300-400 м . У субальпійському поясі поширене криволісся з сосни гірської, вільхи зеленої та ялівцю сибірського. Характерними тут є рідкісні угруповання з домінуванням рододендрону Кочі та низькорослих високогірних верб. Рослинність представлена рядом рідкісних видів. У лісовому поясі зустрічаються підсніжник, чемерник червонуватий, лілія лісова, зозулині сльози серцелисті та ряд інших, а в субальпійському та альпійському поясах – аконіт низький, анемона нарцисоцвіта, тирличі весняний, жовтий та крапчастий, сон білий, родіола рожева тощо. В окремих місцях зберігся легендарний едельвейс – білотка альпійська.

Тваринний світ. Центральним ядром фауни на території Рахівщини хребетних є види тайгового та альпійського комплексів. У високогір'ї, на висоті понад 1700 м зустрічаються тритон альпійський, снігова нориця та альпійська тинівка, занесені до Червоної книги України. Тут поширений рідкісний полонинський тетерук – особлива гірська раса виду. Характерними для мішаних та хвойних лісів є трипалий дятел, жовтоголовий корольок, біловолий дрізд, чорний дятел, довгохвоста сова, звичайний шишкар, карпатський підвид глухаря, рись, карпатський підвид ведмедя тощо. Тут відмічено татранську норицю, ареал якої, як донедавна вважалося, не виходив за межі Високих Татр. Із земноводних зустрічаються тритон карпатський, жаба трав'яна та кумка гірська, з плазунів – гадюка, мідянка, ящірки прудка та живородна. Мешканці широколистяних лісів представлені чорним дроздом, середнім, білоспинним та сивим дятлами, мухоловкою-білошийкою, костогризом, голубом-синяком, ліщиновим вовчком, кабаном, саламандрою. З хижих ссавців водяться лисиця і куниця лісова, зрідка зустрічаються лісовий кіт та борсук. Добре почувається у лісовому поясі олень благородний, козуля, лісова куниця, канюк, повзик-види, які поширені у всіх Карпатах. З рідкісних тварин, занесених до Червоної книги України, відмічені кутора мала, горностай, видра, норка європейська, пугач, чорний лелека тощо. У найтепліших місцях зустрічається лісовий полоз, велика неотруйна змія, занесена до Міжнародної червоної книги. Верхів'я Тиси та її притоків населяють мінога угорська (представник круглоротих), форель, харіус, бабець-головач та інші види риб. Сюди на нерест заходить "червонокнижний" лосось дунайський.

Бальнеологічні ресурси. Основними лікувально-оздоровчими властивостями природних ресурсів району є велика кількість мінеральних вод, що приймаються і як питна вода, й як лікувальні ванни. Основні бальнеологічні ресурси складають вуглекислі мінеральні води різних типів 9-ти основних родовищ мінеральних вод: Рахівське, Кобилецько-Полянське, Гірсько-Тисянське, Попитник, Говерлянське, Білинське, Богданське, Косівське, Кваснівецьке, в їх числі визначено 149 водопроявів (38 свердловин та 104 джерела). Рахівщина володіє значними запасами мінеральної води.

Вуглекислі води, в основному представлені мінеральні води двох груп:

  • гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, в газовому складі переважає велика кількість вуглекислоти з домішками сірководню, характерним також є аномально високий вміст миш'яку, брому, амонію, практично всі миш'яковисті води є і залізистими;
  • вуглекислі маломінералізовані гідрокарбонатні натрієво- кальцієві, магнієві мінеральні води (нарзани), більша частина з яких - залізисті.

Не менш важливим оздоровчим фактором, який позитивно впливає на організм людини - це природа і екологічне чисте довкілля Рахівського району; поступове фізичне навантаження, яке людина отримує в туристичних прогулянках, походах. Також важливими є морально-естетичні і психологічні фактори, які позитивно впливають на організм при візуальному контакті людини з природою, з неповторними гірськими пейзажами. Майже всі рекреаційні зони, урочища, долини, скелі, озера, полонини, мінеральні джерела віднесені до природо-охоронних об'єктів і підлягають охороні. Понад 20 % території району займає Карпатський біосферний заповідник, який відноситься до найкращих природних резервів планети. М'який клімат з контрастно визначеними порами року, цілющі мінеральні джерела, неповторна краса карпатської природи - все це дає підставу перетворити Рахівщину в туристично-рекреаційну, курортну зону.

Туризм. В районі розвитком туристично-рекреаційної галузі працює більше 56 суб'єктів підприємницької діяльності, або 20% в області. Це туристично-оздоровчі, лікувально-оздоровчі та ресторанно-готельні комплекси, 1 санаторій, бази відпочинку, турбаза, притулки в горах та інші. Більше 50 приватних сільських садиб по програмах сільського (зеленого) туризму можуть прийняти до 600 осіб одночасно. На території району знаходяться 22 гірськолижних витяги, або кожен третій з наявних в області. Протягом  року туристичними закладами району прийнято 29828 туристів, яким надано послуги на суму 18226,1 тис.грн. До бюджетів всіх рівнів надійшло – 998,9  тис.грн., з яких 770,7 тис.грн. перераховано до місцевого бюджету

Рахівський район цілком справедливо вважається центром туризму в Карпатах..
Ця місцевість володіє справжнім екологічним феноменом та надзвичайно потужним туристично-рекреаційним потенціалом. Це найбільш високогірна частина Карпат на теренах України.
М’який клімат та контрастно-виражені пори року, чисте гірське повітря, неповторні пейзажі, значна кількість цілющих мінеральних вод здавна привалювали мандрівників, любителів активного відпочинку.
Завдяки природно-кліматичним факторам, зручному географічному розташуванню та системі шляхового сполучення Рахівщина перетворюється в потужну туристично-рекреаційну зону. Тут створено умови, сприятливі для літнього і зимового відпочинку та оздоровлення. Завдяки наявності гірськолижних трас і підйомників добре розвинуті зимові види спорту.

Туристично-рекреаційна галузь району розгалужена мережею туристичних об'єктів різного профілю, а саме: 1 санаторій, 2 лікувально-оздоровчі комплекси, 1 туристично-оздоровчий комплекс, 1 туристична база, 2 мотелі, 2 бази відпочинку та 40 готелів та міні – готелів, 1 кемпінг. Крім них, в районі функціонують туристичне агентство «НиМС тур», інформаційний центр «Гуцульська світлиця», агентство агро-екотуризму, В цілому туристично-рекреаційна галузь району сьогодні нараховує 53 об'єкти, із яких 49 надають туристичні послуги.

В районі працюють ряд к анатно-буксирувальн их доріг. Серед них:

  • смт. Ясіня, спортивна база "Тиса", бугельного типу L= 1000 м.
  • ур. Драгобрат, ТОВ "Драгобрат", бугельного типу, L = 1000 м, 300 м.
  • м. Рахів, оздоровчий комплекс "Тиса" бугельного типу L = 1000 м.
  • с. Богдан, мотель "Олеся", бугельного типу L=1000 м.
  • смт. Кобилецька Поляна, оздоровчий комплекс "Трембіта", бугельного типу L = 500 м.
  • смт. Чорна Тиса, гірськолижна ДЮСШ, бугельного типу L = 400 м.

Продовжується спорудження об’єктів туристично-рекреаційного призначення, особливо у високогірній частині. Сьогодні в районі діють понад 20 таких об’єктів, серед яких – приватні міні-готелі, бази відпочинку і туристично-оздоровлювальні комплекси, садиби селян, які приймають гостей за програмою сільського зеленого туризму. Розроблені і діють пішохідні, лижні, водні, велосипедні, кінні та автомобільні турмаршрути. На базі наявних мінеральних вод (на території району розвідано близько 80 їх джерел) є можливість розвивати бази санаторно-курортного лікування.

 

Навчальна спортивно-оздоровча практика студентів ІІ-ого курсу спеціальності “міжнародний туризм” на базі “Ясіня”

с.Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області

Фото

Маршрут "До витоків р. Чорна Тиса"

m4пmdsc08258рmdsc08280пmdsc08272рпm1

Маршрут"До витоків р.Чорна Тиса" .......................................................................................Пошук себе в "Карпатьскому світі "

Маршрут "Ворожецькі озера"

mdsc08320m9m8m6m2 рm3

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,І знову разом...

Відео

До озер Свидовецького хребта

{#emotions_dlg.wink}Ворожецькі озера дивитись Wink Марафон залишками Льодовика дивитись Cool Перерва на обід дивитись

Говерла

k13

Крок до Говерли №1 дивитись Крок до Говерли №2 дивитись

Солотвино-Хуст -Мукачево-сан.Карпати

k7аk8

 

сан. Карпати епізод перший дивитись сан. Карпати епізод другий дивитись сан. Карпати джерело "Молодість" дивитись

Відпочинок

ппрпа k2 аврпk14 ирпвk3папапk4

.......................Дегустація - "карпатський чай"                             На згадку прпрпрпрпррВсе лежу, и лежу, и на солнышко гляжу

k5вавk6паk11пваk10прпk9парk12

Тренінг "Слалом"         Про що говорять чоловіки?                                     "Мардан Палац", с. Чорна Тиса                                           Наш гід по Карпатах