Офіційна назва – Лаоська Народно-Демократична Республіка. Інші назви – Країна мільйона слонів та білої парасольки.

Столиця – В’єнтьян. Площа – 236 800. Населення – 6 521 998. Державний устрій - республіка

Політико-адміністративний устрій -  унітарна (кхуенґ). Політична ситуація « відносно стабіль­на

Час відносно Києва - плюс 5

Рівень соціально-економічного розвитку (на основі ІРЛП) - низький. Валюта - новий кіп (1 дол. США приблизно 10 кіп)

Мова - лао. Найпоширеніші релігії - буддизм, анімізм

Туристичні «символи»: Долина Глечиків, парасолька, слон, опіум, кава, сапфір, срібло.

Основні національні парки - Донґсієнґтхонґ, Донґхиасау.

Фізико-географічні рекорди: вершина - г. Біа (2820), річка - Меконґ, водосховище - Нам-Нґум.

Посольство: Москва. Телефон 8-10-7095-290-25-60.

Посольство України, найближче: б В Lе Нong Phong St., Ba Dinh Dist., Hanoi, Vietnam.Телефон 8-10-84-734-44-84.

Візовий режим: віза.

Лаос - внутрішньоконтинентальна, переважно гірська країна. Рівнинною є лише густозаселена долина Меконгу її складовою є відомі Долина Глечиків в районі Луанґпхабанґу, де багато кам'яних поховаль­них урн («глечиків») І-V ст. Притоки Меконґу швидкоплинні і придатні для різних видів сплаву. Характерним типом рослинності є тропічні ліси та савани. Частина території Лаосу на кордоні з Таїландом та М'янмою входить до «Золотого трикутника» - основного світового ареалу виро­щування опійного маку. Клімат - мусонний з приблизно однаковими температурами протягом року.

Лише в XIV ст. племена лао переселилися сюди з півдня Китаю і заснували буддійське королівство. До цього часу ця територія почергово була провінцією більш сильних сусідів. Міжусобні чвари та існування трьох лаоських держав у XVIII ст. призвели до окупації всієї території спочатку Сіамом, а згодом - Францією. З 70-х років XX ст. і донині при владі в державі комуністи.

Країна має цікаву історико-культурну спадщину, її основу формує сакральна архітектура: вати Фра-Кео, Сісакет, Мі-Сай, монастирі Ксьєнґ Тхонґ та Лонґ Кхун у В'єнтьяні; Тат Чомсі, Вісун, Ват-Тхат, Сієнґ-Тхонґ, Сен, Май, Арам, Сієн-Муонґ, Па-Кхе в Луанґпхабанзі: дерев’яні  вати та святилища (тхати) гірських поселень; культурний ландім.ііі Чампасаку. Заслуговують на увагу королівські палаци в столиці та Луанґпхабанзі. Приблизно третина віруючих (переважно етнічні групи  гірських територій) є прихильниками традиційних вірувань. Їх спосіб життя та обряди - екзотичний туристичний ресурс. В країні поширені народні промисли (виготовлення посуду, виробів зі шкіри та срібла). Туристична інфраструктура майже відсутня.

Лаос знаходиться на периферії світового ринку туризму.

Найкращий період для відвідин В'єнтьяну - середина квітня (період святкування Нового року)